РОБОТА З БАТЬКАМИ

ШАНОВНІ БАТЬКИ!

НЕ ЗАБУВАЙТЕ ОСНОВНІ АКСІОМИ ВИХОВАННЯ!

1. Якщо дитину постійно критикувати – вона вчиться ненавидіти.

2. Якщо дитину оточує ворожа обстановка – вона вчиться агресивності.

3. Якщо дитину постійно висміюють – вона стає замкнутою.

4. Якщо дитина зростає у докорах – у неї формується почуття провини.

5. Якщо дитину підбадьорюють – вона починає вірити в себе.

6. Якщо дитину хвалять – вона вчиться бути вдячною.

7. Якщо дитина зростає в чесності – вона вчиться бути справедливою.

8. Якщо дитина живе у безпеці – вона вчиться вірити людям.

9. Якщо дитину підтримують – вона вчиться цінувати себе.

10. Якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості – вона вчиться знаходити любов у цьому світі.

ЩО ПОТРІБНО РОБИТИ БАТЬКАМ З СОРОМ`ЯЗЛИВОЇ ДИТИНИ:

Підвищувати рівень її самооцінки.

Бути делікатним, не розчаровуватися у своїй дитині.

Бути емоційно відкритим до дитини.

Робити все, щоб дитина не почувалася незахищеною і залежною від вас.

Гасити тривогу з найменшого приводу.

Учити дитину самоповаги (на власному прикладі).

Робити компліменти.

Формувати впевненість у собі (краще, якщо дорослі поводяться впевнено).

Допомогти знайти свої сильні сторони, таланти (можна використати для компенсації недоліків).

Учити розумного ризику, переживати поразку.

Формувати навички спілкування.

Навчити цікавих ігор, у які можна грати з іншими дітьми.

Допомогти знайти друга, який міг би захистити дитину в колі однолітків.

Заохочувати ігри з ровесниками.

Не порівнювати зовнішній вигляд дитини з іншими дітьми, не оцінювати переваги дитини «за шкалою краси».

Дитина повинна відчувати свою неповторність.

Не дозволяти іншим дорослим критикувати вголос розум і зовнішність вашої дитини.

Любити свою дитину.

Спілкуватися з нею, приділяти свій час не для навчання, а для розвитку дитини.

Співчувати дитині, підтримувати її.

ПАМ`ЯТКА БАТЬКАМ!

ЗАПАМ`ЯТАЙТЕ СІМ ПРАВИЛ ПОКАРАННЯ:

-Покарання не має шкодити здоров’ю – ні фізичному , ні психічному (воно повинно бути корисним);

-Якщо є сумніви (карати чи не карати) – не карайте (жодних покарань «про всяк випадок»);

-За один раз – одне покарання; навіть, якщо поганих вчинків скоєно багато, карати можна суворо, але один раз за все одразу. Не можна карати за рахунок любові – ніколи не забирайте подарунки на знак покарання;

-Пам’ятайте про час правопорушення; якщо вчинок скоєно давно , краще не карайте;

-Покараний – прощений. Сторінку перегорнули, більше не згадуйте про це – не заважайте дитині починати життя спочатку;

-Покарання – але без приниження. Якщо дитина відчує перевагу вашої сили над її слабкістю і вважатиме, що ви несправедливі, ефект від покарання буде протилежний очікуваному;

Дитина не повинна боятися покарання.

ЧОМУ ВИНИКАЮТЬ ДИТЯЧІ КАПРИЗИ І ЯК ЇХ ПОЗБУТИСЯ?

Дитина вередує, якщо батьки не вміють говорити з малюкоммовою — мовою гри.

Дитина вередує, якщо батьки впливають на дитину такими засобами виховання, які не відповідають віку дитини.

Якщо стиль спілкування дорослого і дитини відрізняється непостійністю, то капризів не уникнути.

Як тільки дитина починає вередувати, залишайтеся поруч, зрозуміти, що Ви її розумієте. Обійміть малюка, запевніть у своїй любові і намагайтеся відволікти від капризу, що так розбурхав його. Однак нічим не винагороджуйте дитину.

Якщо Вам не вдалося зробити це, дайте дитині спокій, не звертайте на неї уваги. Дайте відвести душу, але не беріть в цьому участі.

Не намагайтеся в цей час що-небудь доводити своїй дитині — даремно. Сварка не має змісту, биття ще більше її розбурхають.

Будьте з дитиною наполегливі. Якщо Ви сказали «ні», залишайтеся і далі з такою ж думкою.

Не здавайтеся, навіть якщо напад у дитини відбувається в громадському місці. Найчастіше допомагає тільки одне — взяти її за руку й повести.

Коли малюк заспокоїться, поговоріть із ним ласкаво. Розкажіть як Вас засмутило, що він так себе поводив. Висловіть упевнен­ість, що надалі він буде поводитися краще. Запевніть дитину, що Ви однаково її любите і переконані, що вона ніколи більше не буде поводитися погано, навіть якщо щось буде не так, як їй хочеться. Подібна розмова з малюком необхідна, щоб у нього не виникло почуття провини, як це нерідко трапляється після бурхливих сплесків гніву.

ТРИНАДЦЯТЬ ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ МАМИ І ТАТА МАЙБУТНЬОГО ПЕРШОКЛАСНИКА:

1.Не сприймайте дитину маленькою. Давайте їй посильну роботу вдома, визначте коло її обов'язків. Зробіть це м'яко: «Ти в нас уже дорослий, ми можемо довірити тобі помити посуд».

2.Визначте загальні інтереси у вашій сім'ї (це може бути як і спільний перегляд мультфільмів, так і вирішення життєвих ситуацій — обговорення сімейних проблем).

3.Залучайте дитину до економічних проблем родини. Поступово привчайте її порівнювати ціни, орієнтуватися в сімейному бюджеті.

Наприклад, дайте гроші на хліб і морозиво, коментуючи суму на той і на інший товар.

4.Не сваріть, а тим паче не ображайте дитину в присутності сторонніх. На скарги нав­колишніх, учителя або вихователя скажіть: «Дякую, ми обов'язково поговоримо на цю тему».

5.Навчіть дитину ділитися своїми проблемами, обговорюйте з нею конфліктні ситуації, що виникли з однолітками та дорослими. Щиро цікавтеся думкою дитини, лише так ви зможете сформувати в неї правильну життєву позицію.

6.Постійно говоріть із дитиною, розвиток мовлення — це запорука гарного навчання.

7.Відповідайте на кожне запитання дитини, тільки в цьому випадку її пізнавальний інтерес ніколи не згасне.

8.Дивіться на світ очима вашої дитини, адже бачити світ очима іншого — основа для взаєморозуміння.

9.Частіше хваліть вашу дитину. На скарги про те, що щось не виходить, кажіть: «Вийде обов'язково, тільки потрібно ще раз спробувати».

10.Формуйте високий рівень домагань. І вірте, що ваша дитина зможе все, потрібно тільки їй допомогти. Хваліть малюка словом, усмішкою, ласкою й ніжністю.

11.Не будуйте ваші взаємини з дитиною на заборонах. Погодьтеся, що вони не завжди розумні. Завжди пояснюйте причини своїх вимог, якщо можливо, запропонуйте альтернативу.

12.Любіть дитину, знаходьте радість у спілкуванні з нею.

13.Ваша повага до дитини зараз — фундамент шанобливого ставлення до вас тепер і в майбутньому.

ДІТИ ВЧАТЬСЯ ТОГО, ЧОМУ ЇХ НАВЧАЮТЬ:

Якщо діти живуть з критикою, вони навчаються засуджувати.

Якщо діти живуть зворожістю, вони вчаться битися.

Якщо діти живуть з страхом, вони вчаться боятися.

Якщо діти живуть з жалістю, вони вчатьсяжаліти себе.

Якщо діти живуть з глузуванням, вони вчаться бути боягузами.

Якщо діти живуть з заздрістю, вони вчаться розчаровуванню.

Якщо діти живуть з соромом, вони вчаться почувати себе виними.

Якщо діти вчаться з заохоченням, вони вчаться довіри.

Якщо діти вчаться з терпінням, вони вчаться терпінню.

Якщо діти вчаться з похвалою, вони вчаться вдячності.

Якщо діти вчаться з визнанням, вони вчаться кохати.

Якщо діти вчаться з схваленням, вони вчаться любити себе.

Якщо діти вчаться з розумінням, вони вчаться цілеспрямованості.

Якщо дітей вчать ділитися, вони вчаться бути щедрими.

Якщо дітей вчать з чесністю, вони вчаться бути правдивими.

Якщо дітей вчать з справедливістю, вони вчаться бути справедливими.

Кiлькiсть переглядiв: 393